Покора Марії найбільше приниження диявола / Смирення Богородиці / Покора Матері Божої

Смирення Матері Божої «Сховайся, дочко, під плащем моїм, а цим плащем є — моя покора». Ці слова промовляє Божа Матір до святої Бригіди. Покора подібна до плаща, що зігріває душу; але як плащ зігріває лише того, хто його носить, так смирення приносить користь тим, хто не тільки розмірковує про нього, але хто, намагається наслідувати покору Пресвятої Богородиці. Покора — це не просто самоприниження чи відчуття неповноцінності; скоріше, це належне пізнання себе у світлі відношенні до Бога, будучи Його творінням. «Ось я — слугиня Господня, нехай зі мною станеться по слову Твоєму». Розважлива у своєму смиренні, усвідомлювала, що належить Богові; як Його творіння, що має підкоритися волі Божій. У Марії завжди спочивав Божий погляд, захоплений її покорою, готовністю, красою її серця, якого ніколи не торкався гріх. Чим більше душа упокорюється, тим сильніша вона проти куль пекла. Смиренна Марія була хороброю, як табір, підготовлений до битви, якого пекло боїться і зі страхом тікає на поклик її імені. У цьому сила кожної молитви з Марією, а також сила Вервиці. Богородиця була зразком покори та мала мудрість більшу, ніж усі апостоли, але вона ніколи не навчала їх і не підносила себе. Вона вшановувала їх як єпископів Церкви і визнавала Богом дане їх верховенство. Життя Марії було тихе і скрите, яке неустанно єдналося з Богом. Марія нічого не приписує собі, окрім Творця, вона бачить в собі бідність, а в Бозі – багатство і велич. Щастя і внутрішнє задоволення Марії випливало з її покори. Страждання Марії ніколи не викликало в неї нарікань, це поза людським розум. Ніхто не може зрівнятися зі смиренням Марії, ми можемо лише плідно молитися до Господа через її смирення. Тихість і покірність є однією із властивостей Божої мудрості: «А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, тиха, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава» (Як. З, 17). Безсоромні й горді не можуть винести цих чеснот і не поклоняються Діві Марії. Першим прикладом смирення для нас є Ісус Христос, Богчоловік, який упокорився, прийнявши вигляд слуги. «Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб Самому служити іншим й віддати життя Своє як викуп за багатьох» (Матвія, 20:28) Ісус Христос, Господь наш, служить нам взірцем тихості: «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і покірний серцем, — і знайдете спокій душам вашим» (Матвія, 11:29). Для нас несіння свого хреста , терпеливе й покірне, наблизить нас до Господа. Як Він через страждання переміг гріх, воскрес із мертвих та увійшов у славу Бога Отця, так і ми через терпіння, що трапляються на нашому шляху, ввійдемо у вічне блаженне життя, бо така велика до нас, грішних, любов Божа! Марія, разом з Ісусом є співвідкупителькою людського роду і своїм материнським серцем обіймає всіх людей і прагне допомогти всім, що кличуть і довіряють їй. Наслідуймо ці чесноти в Матері й Цариці Миру, і вона приведе нас до Бога, джерела всієї істини, досконалості, щастя, миру та сили. За останні десятиліття ми бачимо величезну діяльність Матері Божої, яка в своїх об’явленнях закликає до навернення до Бога та зміни життя, просить за людство і готує світ до другого пришестя Бога. Тому ми повинні просити Богородицю, щоб вона благала Свого Сина про благодать зрозуміти причини страждань у нашому житті, щоб ми могли зрозуміти, що хрести, які Бог посилає нам, це не випадковість, а частина Його великого плану. Бо тільки розуміючи і полюбивши Божий план, ми зможемо осягнути вічне життя. Маріє, ти показуєш нам, як досконало прийняти волю Бога. Скільки разів ми, боячись невідомого, тікаємо від Божих планів, скільки разів опускаємо руки, навіть не намагаючись... Навчи нас, Маріє, довіряти Богу, бо воля Божа добра, навчи нас розрізняти те, що від Нього, дай нам мужності йти за Ним, і в нашому житті також відбуватимуться чудеса.