Жаль, що пішов так рано.

Жаль, залишив нас самих. Знаєш, тату, адже мені не вистачало ніжних слів і слабкостей твоїх. Тату, любий, я тебе пам’ятаю, Пам’ятаю сміх твій і впертий погляд. Тату, я вже зовсім доросла стала. Ніколи не принесу тобі ганьбу! Ти мені рідко снишся, тату, рідко. Іноді я плачу ночами. Тату, найбільше тебе люблю я! І забути неспроможна ніколи Твоє ніжне:”Моя ти донечко! ” Знаєш, тату, мені бувало погано. Знаєш, доводилось і страждати. Тату, сильна в тебе я! І як ти намагаюся бути доброю. Ніколи я не зможу тебе забути! А знаєш тату життя нам іноді здавалося пеклом… Адже ти там, де вітер лише свистить. Як же я мріяла в дитинстві що будеш жити вічно . Тату, я шалено так сумую, хочу хоч раз тебе ще обійняти .Як тебе повернути, на жаль, не знаю. 😭😭😭😭 6 років як нема тебе із нами 🕯️27.04.17