...

Осені...
Я так люблю тебе,моя чарівна осінь,
За твоі барви,які душу зігрівають,
За те все золото і те все сонце-світло,
Які мене творити надихають.
Твоя палітра, така тепла й неповторна,
І кожен спалах диво-сонця на листві,
Приносить радість,навіть,коли ти мінорна,
І навіть,коли йдуть дощі...
Осінній парк...Це згадане дитинство,
Коли ходили, ми дітьми ,збирать каштани,
Як підкидали до небес багряне листя,
Що розліталось,мов вода в фонтані.
Кленовий запах листя і каштанів,
І повна пригоршня гладеньких жолудів,
Тоді робили всіх таких щасливих,
Нас - безтурботних дітлахів.
Цим шелестом жовто-оранжевого листя,
Цим запахом й теплом осінньоі погоди,
Принизане усе життя...
Які дарують, осінь-матінка й природа...