Віршовані рядки від Поковба Марина!

Шлю вітання свої я з великим теплом,
Щоб Тебе в дні весняні зігріти.
Сонце - серце твоє, а проміння – добро,
Що для кожного ласкою світить.
І народжена Ти у полоні весни,
Серед квітів таких прекрасних,
Як трудягу бджолу, що збирала нектар
Для сім′ї золотими руками.
Ти гніздечко своє ,наче ластівка в’єш ,
Щоб щасливо зростала родина.
Зірку з неба для дочок , як мати зірвеш,
Але треба ще зірку й для внуків?.
Як голубка летиш Ти до рідних земель,
Щоб відчула душа Твоя крила,
Бо немає у світі миліших осель,
Від тієї, де мати родила.
Ти як дочка для мами лілеєш любов,
І батька згадаєш в добрі́, чи в потребі
Офіруєш Ти щиро свої молитви́
Для свого чоловіка, що дивиться з неба.
А для родини своєї Ти Брестська стіна,
Що удар весь приймає на себе,
Але не прожила б Ти на світі одна,
І вони не прожили б без Тебе.
Тож нехай ці літа прикрашають Тебе,
Молодість серце Твоє непокине.
Будь такою як є,і ціни кожну мить,
Оберегом світи для родини.