Ніколи знову...

Хочеться на весь світ кричати від болю і жаху! Бо це сталося знову....
Бабуся, рідна моя, це так несправедливо, це так боляче усвідомлювати, що ти переживаєш усе це знову ... Ви воювали з фашистами, ви перемогли нацизм у Другій світовій війні, ви за ціною не постояли.... А війна знову у нашій країні... І інших назв всьому, що відбувається не має! Ще малою, я пам'ятаю, всі ті жахливі розповіді, від яких сердце завмирало і кров у жилах стигла: про табори, в які ти була загнана, про викрадених дітей, про катування німців, про 4 роки полону, про тяжкучу працю по 18 годин.... І все це ти пережила у свої 16 років... Моїй дочці, твоїй правнучці, зараз 14 і ми все це бачимо знов... Жах.... Тобі 97 років і ти теж бачиш і чуєш... Не такої долі ми хотіли нашим ветеранам....
Сьогодні, ми більше розуміємо, ціну вашої перемоги, але не розумію, як після цього жити далі. Бабуся, в тебе така величезна родина!!! Дякую, що знайшла в собі сили жити, знайшла змогу вижити і тримати нас всіх разом! Ми просто не маємо права падати духом чи складати руки!
ПАСТУШЕНКО НІНА ФЕДОРІВНА - ти мій герой! Ти наш герой!!! Віримо в перемогу, віримо в ЗСУ, віримо в повернення додому, віримо....