Дякую Господу за прожитий рік!

Стільки всього...
Усе написано до мене:
Про світ, тривоги і буття,
І почуття оте шалене,
Про вірність, зраду, каяття!
Важкий, відверто, рік минає,
Бракує радісних доріг,
Та час іде – життя триває,
Десь й повторитися не гріх.
Себе, минулим, не картаю,
Чогось навчився, зрозумів
Сторінку цю перегортаю,
Все що зробив, що не зумів…
Коли у грудях біль стискає,
Живу із гаслом «не зашкодь»,
Людина тільки припускає,
Усе вирішує Господь!
То дай нам Боже Миру нині,
Так жити хочеться мені
У мирній Неньці-Україні,
На рідній і святій землі!
Чи будуть ще нові вершини,
Чи вже минув мій «Еверест»..?
Допоки я живу, щоднини
Й надалі свій нестиму хрест!
Дмитро Хома 3.12.2022 р.